Друзям - Чорнобильцям
присвячується:
Гарант, прем ’єр - слуги
Законів Верховні зрадники мільйонів
Закон в хосені власнім мають
Нам по закону - дулю
пхають!
1 ч.
1. Ти що за «ксіву» під ніс пхаєш?!
Ти чимось кращий? Чи може ніг не маєш?!
Що...? Найхитріший...? Грошей не маєш?!
Лиш безпорядок тут вчиняєш!!!
2. .. .Так...! Ти ще можеш почекати,
Часу достатньо щоб здихати...
Тут дядько знатний!, Гроші має!,
Таких суспільство поважає!...
3. Такий ніколи не чекає;
За гроші всяк його бажає:
І лікувати, і возити,
Всюди без черги пропустити...
4.Пораду дати як зробити
Щоби податків не платити,
Під градусом авто водити,
Без мита будь-що провозити.
5.Йому не треба йти служити,
Бо військомат теж мож підкупити.
Навіщо йти десь воювати,
Здоров’ячком ризикувати.
6.Таких багато серед нас:
Хто хоче благ багато мати,
Від когось кровне відібрати,
Що по Закону - не додати..!!!.
2 ч.
Я той, кого спецназом у Афган
Запхали, щоб вбивав душман.
Кого в Анголу чи на Кубу,
Чи в Чехію на власну згубу.
За Чиїсь прихоті, ідеї жити,
За суми круглі у портфелі
Як жити?- Другим диктувати
І один в одного стріляти.
Я той! - хто і без зброї
Із ворогом небаченим у бої
І в ніч, і в день наказ сповняв
Доки вогонь в гирлі палав
Бо мирний атом щось сказився,
Що так народу прислужився.
Замість напруги у розетці
Гранітом став!!! Радіаційним в серці...
Ковтали всі: ті, що гасили,
Хто у домівках рідних жили,
Хто в породіллях народили,
Хто на парад гуртом ходили...
Я той! - хто з того часу
Болячок має повну касу.
Я той! - у кого діти
Нещастя мають лиш хворіти.
Я той, кого державні служби
За звіра хижого сприймають
З порогу ще єхидність мають,
Зуби від злості затискають
Я той,- кого не просто налякати
Хто вже не має що втрачати.
За кого ніби-то всі дбають
З корит кістки сухі кидають.
Я той,- хто 20 літ уже палає
Вогнем життя в небеснім раю!
Бо за людей життя віддав
І, як Ісус, за всіх страждав.
Я той,- хто виконав Закон
« Про службу для народу»
Хто радіації не дав дорогу
Майбутнє заховати в скрон.
Я той,- хто бореться щоб
Радіти вміє і любити,
Хто вірить в завтрашнє, в дітей,
Хто бачить посмішки в людей!!!
Я той, кого спецназом у Афган
Запхали, щоб вбивав душман.
Кого в Анголу чи на Кубу,
Чи в Чехію на власну згубу.
За Чиїсь прихоті, ідеї жити,
За суми круглі у портфелі
Як жити?- Другим диктувати
І один в одного стріляти.
Я той! - хто і без зброї
Із ворогом небаченим у бої
І в ніч, і в день наказ сповняв
Доки вогонь в гирлі палав
Бо мирний атом щось сказився,
Що так народу прислужився.
Замість напруги у розетці
Гранітом став!!! Радіаційним в серці...
Ковтали всі: ті, що гасили,
Хто у домівках рідних жили,
Хто в породіллях народили,
Хто на парад гуртом ходили...
Я той! - хто з того часу
Болячок має повну касу.
Я той! - у кого діти
Нещастя мають лиш хворіти.
Я той, кого державні служби
За звіра хижого сприймають
З порогу ще єхидність мають,
Зуби від злості затискають
Я той,- кого не просто налякати
Хто вже не має що втрачати.
За кого ніби-то всі дбають
З корит кістки сухі кидають.
Я той,- хто 20 літ уже палає
Вогнем життя в небеснім раю!
Бо за людей життя віддав
І, як Ісус, за всіх страждав.
Я той,- хто виконав Закон
« Про службу для народу»
Хто радіації не дав дорогу
Майбутнє заховати в скрон.
Я той,- хто бореться щоб
Радіти вміє і любити,
Хто вірить в завтрашнє, в дітей,
Хто бачить посмішки в людей!!!
