Депутати ПАРЄ пропонують суворіше питати з урядів країн, які не виконують рішень Європейського суду з прав людини. Українцям на виконання рішень ЄСПЛ доводиться чекати в середньому - 7,4 року.
Депутати Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у середу, 30 вересня, ухвалили резолюцію "Виконання рішень Європейського суду з прав людини". Потреба в її ухвалені пов’язана зі значними проблемами у виконанні рішень ЄСПЛ у дев'ятьох країнах-членах Ради Європи. Серед них - Україна, Італія, Туреччина, Росія, Румунія, Польща та інші, йдеться у тексті резолюції, автором якої виступив нідерландець Клаас де Вріз.
Наразі близько 11 тисяч вироків, винесених ЄСПЛ, залишаються невиконаними. Як зазначається у доповіді, котру було покладено в основу резолюції, "структурні проблеми юридичних систем у певних країнах стають причиною великої кількості подібних позовів". За даними Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ - виконавчий орган Ради Європи, який стежить за виконанням рішень ЄСПЛ - Прим. Ред.), Росія не виконала 1474 вироки суду, Україна – 1009, загалом на виконання рішення ЄСПЛ російським громадянам треба чекати 9,7 року, а українцям - 7,4 року.
Війна від зобов'язань не звільняє
У документі зазначається, що з часу останньої подібної резолюції "в Україні майже не спостерігається прогресу" з виконанням вироків ЄСПЛ. "Це можна частково пояснити останніми драматичними подіями в країні, анексією Криму Російською Федерацією та ескалацією конфлікту на сході країни", - зазначається у тексті. Проте далі наголошується, що, незважаючи на ці обставини, "Україна юридично зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ".
Серед проблем, які змушують українців найчастіше шукати правди у ЄСПЛ, - невиконання внутрішніх судових рішень, надмірна тривалість юридичних процедур, погані умови утримання у тюрмах, знущання з боку представників правоохоронних органів та нечесність суду, "спричинена відсутністю незалежних і неупереджених суддів" в країні.
Вибіркова імплементація неможлива
Щодо РФ, у документі наголошується, що "незважаючи на деякий прогрес, Росія має перелік значних проблем з виконаннями рішень суду, більшість яких стосується особливо грубих порушення прав людини". У документі констатується "відсутність прогресу у виконанні рішень щодо так званих чеченських справ, екстрадиції іноземців, що свідчить про відсутність політичної волі виконувати рішення суду".
Окремо у резолюції згадується про невиконання вироку щодо справи "Алексєєв проти Росії", яка стосується і порушення прав представників сексуальних меншин на збори. Резолюція також критикує рішення Конституційного суду Росії, ухвалене у липні цього року, в якому говориться, що "ні Конвенція з прав людини, ні правове становище ЄСПЛ, яке базоване на ній, не можуть скасувати пріоритетності конституції Росії" . Це рішення фактично "веде до вибіркового виконання вироків ЄСПЛ", йдеться у резолюції.
Нові механізми
Як новий механізм, за допомогою якого можна дієво тиснути на уряди країн, що ухиляться від виконання вироків, у резолюції пропонується застосовувати статтю 46 Конвенції з прав людини. Згідно з нею, КМРЄ може звертатися до ЄСПЛ з питанням про дотримання країною зобов’язання виконувати усі рішення суду. Якщо суд постановить, що держава його порушила, тоді КМРЄ визначиться з методом покарання держави-порушниці. "Таким чином Рада Європи може використати цю статтю, щоб застосувати жорсткіші санкції проти країн, які не виконують рішення ЄСПЛ", - йдеться у документі. Найрадикальніша з них – виключення країни з Ради Європи.
Крім того, ПАРЄ пропонує Комітету міністрів тісніше співпрацювати з громадянським суспільством у справі контролю за виконанням рішень ЄСПЛ, а також закликає національні парламенти тиснути на уряди своїх країн, нагадуючи їм про зобов'язання виконувати рішення суду.
Парламентський тиск
Велика кількість невиконаних вироків суду підриває довіру громадян країн-членів Ради Європи до ЄСПЛ. Про це під час дебатів, які передували голосуванню, наголосив німецький депутат Аксель Фішер. "Ми не можемо цього допустити, і повинні як парламентарі повсякчас апелювати до наших урядів, переконуючи їх виконувати рішення суду", - сказав депутат.
Автор резолюції Клаас де Вріз також наголосив, що не Комітет міністрів відповідає за виконання вироків суду, а уряди країн. "Якщо Ви знайшли у моїй доповіді критику на адресу вашої країни, то вирвіть цю сторінку з тексту резолюції і відвезіть своєму міністрові юстиції, поясніть йому, що бездіяльність – не вихід, рішення ЄСПЛ мають бути виконані, інакше, уряд матиме великі проблеми", - запропонував доповідач своїм колегам у ПАРЄ, додавши, що такий метод має всі шанси на успіх
http://www.dw.com/uk/%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%94-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B7-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8/a-18751903?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml
