Урок №2. Перші весняні білі гриби. Лісова стежка.
Учора я розповів про те, що:
Учора я розповів про те, що:
1. Перші білі гриби з"являються у дубовому, грабовому, буковому лісах на початку травня після теплого дощу і кількох сонячних днів.
2. Вони ростуть під прілим листям.
3. Збирати їх краще "не очима, а руками", опустившись навколішки.
4. Про наявність грибів у весняному лісі свідчить грибний запах.
Сьогодні спробую навчити вас, як обирати в лісі місця, де ростуть гриби
Уявіть собі таку картинку: широка лісова стежка в дубовому лісі, з одного її боку ростуть столітні дерева, з іншого молоді дерева, за якими видніється поляна. Там, де ростуть вікові дерева, земля вкрита лише листям, стежка також, в частині, що ближче до поляни, посеред килиму з листя є острівці трави і квітів.
Скільки б разів я не заходив сюди з друзями і дітьми, картина щоразу одна й та ж - діти відразу біжать туди, де ростуть квіти, друзі - навпаки, в глухий ліс. І лише я починаю пошуки грибів саме зі стежки. Чому?
По-перше, запам»ятайте - чим далі ви йдете в ліс стежкою – тим вона стає все вужчою і вужчою, і врешті-решт обривається. Отже, стала фраза про «стежку, що веде в ліс», є кардинально протилежною за змістом. Стежка не веде в ліс, - вона виводить з лісу. Компанія грибників, заходячи в ліс, ЗАВЖДИ розбрідається у різні боки для збору грибів, йдучи вперед шеренгою. Коли кошики наповнені, люди збираються в певному місці і повертаються з лісу колоною і найкоротшим шляхом. Крім цього, ц еще й найменш складний шлях, - без повалених дерев, ям та звалищ . Так утворюються лісові стежки.
Поветраючись з лісу і обговорюючи «тихе полювання», люди рідко дивляться під ноги в пошуках грибів. І справді – десятки людей пройшли сьогодні цією стежкою, навіщо тут щось шукати.
Отже, стежка і прилеглі до неї дерева як правило залишаються найменш обслідуваними. Відповідно, і грибів тут завжди найбільше.
Крім усього іншого, земля на стежці завжди утоптана, отже волога тут зберігається довше, сонця на стежках завжди більше, - значить і прогрівається вона краще. А волога й сонце – це головні грибні
чинники.
Крім стежки і прилеглої до неї території, шукайте гриби в місцях, де є більше сонця. Побачивши в столітньому дубовому лісі сосну, ялинку чи острівець молодих дубків, обов»язково ретельно обслідуйте ці місця – білі гриби дуже «люблять» там ховатися. Огляньте і території навколо пеньків чи повалених дерев , хоча, як правило, усі грибарі звертають на такі місця свою увагу. Але раптом саме сьогодні сюди ніхто не зазирнув…
Сподіваюся, мої рекомендації вам стануть у пригоді, і ви завжди повертатиметесь з лісу з повними кошиками.
Вдалої вам грибалки!
Скільки б разів я не заходив сюди з друзями і дітьми, картина щоразу одна й та ж - діти відразу біжать туди, де ростуть квіти, друзі - навпаки, в глухий ліс. І лише я починаю пошуки грибів саме зі стежки. Чому?
По-перше, запам»ятайте - чим далі ви йдете в ліс стежкою – тим вона стає все вужчою і вужчою, і врешті-решт обривається. Отже, стала фраза про «стежку, що веде в ліс», є кардинально протилежною за змістом. Стежка не веде в ліс, - вона виводить з лісу. Компанія грибників, заходячи в ліс, ЗАВЖДИ розбрідається у різні боки для збору грибів, йдучи вперед шеренгою. Коли кошики наповнені, люди збираються в певному місці і повертаються з лісу колоною і найкоротшим шляхом. Крім цього, ц еще й найменш складний шлях, - без повалених дерев, ям та звалищ . Так утворюються лісові стежки.
Поветраючись з лісу і обговорюючи «тихе полювання», люди рідко дивляться під ноги в пошуках грибів. І справді – десятки людей пройшли сьогодні цією стежкою, навіщо тут щось шукати.
Отже, стежка і прилеглі до неї дерева як правило залишаються найменш обслідуваними. Відповідно, і грибів тут завжди найбільше.
Крім усього іншого, земля на стежці завжди утоптана, отже волога тут зберігається довше, сонця на стежках завжди більше, - значить і прогрівається вона краще. А волога й сонце – це головні грибні
чинники.
Крім стежки і прилеглої до неї території, шукайте гриби в місцях, де є більше сонця. Побачивши в столітньому дубовому лісі сосну, ялинку чи острівець молодих дубків, обов»язково ретельно обслідуйте ці місця – білі гриби дуже «люблять» там ховатися. Огляньте і території навколо пеньків чи повалених дерев , хоча, як правило, усі грибарі звертають на такі місця свою увагу. Але раптом саме сьогодні сюди ніхто не зазирнув…
Сподіваюся, мої рекомендації вам стануть у пригоді, і ви завжди повертатиметесь з лісу з повними кошиками.
Вдалої вам грибалки!
